План-графік підвищення кваліфікації керівних, педагогічних і науково-педагогічних працівників Київської області у 2012 році на базі Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України

План курсів ПК педагогічними працівниками, які мають звання

План курсів за напрямами підготовки

План курсів за дистанційною формою навчання

План авторських і проблемно-тематичних курсів

Бланк замовлення закладу освіти на проходження курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників на 2013-2014 навчальний рік

Курси підвищення кваліфікації за інноваційною програмою «Використання технік арт-терапії у роботі з дітьми різних вікових категорій»

План пролонгованих курсів у 2013/2014 н.р.

План проходження курсів за дистанційною формою навчання у 2013/2014 н.р.

План проходження курсів педагогічними працівниками, які мають звання у 2013/2014 н.р.

План авторських і проблемно-тематичних курсів у 2013/2014 н.р.

План курсів за напрямами підготовки 2013/2014 н.р.

План-графік підвищення кваліфікації педагогічних працівників на базі ЦІППО Державного вищого навчального закладу «Університет менеджменту освіти» НАПНУ

Бланк замовлення закладу освіти на проходження курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників на 2014-2015 навчальний рік

Лист супровід

План_Курси КОІПОПК 2014-2015_Фахові

План_Курси КОІПОПК 2014-2015_Пробл.Темат+Авторські

План_Курси КОІПОПК 2014-2015_Методисти

План_Курси КОІПОПК 2014-2015_Дистанційні

План_Курси КОІПОПК 2014-2015_Виїзні

Однією з форм випускної (атестаційної) роботи слухачів курсів підвищення кваліфікації є авторський проект, яким може бути програма (факультативу, виховної роботи, гуртка, спецкурсу тощо), сценарії позаурочних та позакласних виховних справ, конспекти уроків, методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в закладі освіти, які необхідно подавати на паперових та електронних носіях з метою їх розміщення на сайті «Мій кращий урок» освітнього порталу інституту.

Автор гарантує, що матеріали його авторського проекту створені виключно його творчою працею, і бере на себе повну відповідальність перед третіми особами за порушення авторських прав.

На допомогу слухачам курсів підвищення кваліфікації подаємо вимоги до письмового оформлення сценарію виховної справи, програми, конспектів занять у навчальному закладі:

конспекту заняття в дошкільному навчальному закладі

конспекту уроку в загальноосвітньому навчальному закладі

навчальної програми гуртка, творчого об'єднання позашкільного навчального закладу

сценарію виховної справи

програми виховної роботи

Навчання на курсах підвищення кваліфікації здійснюється за формами:

Крім традиційних фахових курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників, передбачено навчання за новими технологіями.

Ви можете підвищити професійну кваліфікацію, навчаючись за програмами:

З метою задоволення професійних потреб освітян та з урахуванням специфіки функціонування регіональної освітньої системи й особливостей тарифікаційного навантаження педагогічних працівників загально­ос­віт­ніх навчальних закладів Київської області, зокрема сільських шкіл, Київським об­ласним інститутом післядипломної освіти педагогічних кадрів роз­роблено й упроваджено технології підвищення кваліфікації одно­часно за двома й більше спеціаль­ностями для вчителів, які викладають кілька навчальних предметів, зокрема:

Програмами освітньої діяльності проблем­но-тема­тич­них курсів передбачено комплексний підхід до одночасного підвищення кваліфікації педагогічних працівників з кількох предметів одного профілю. Науково-педагогічними працівниками КОІПОПК на запити педагогів розробляються  програми освітньої діяльності проблемно-тематичних кур­сів підвищення кваліфікації вчителів з кількох предметів одного профілю, наприклад:

План проходження педагогічними працівниками курсів підвищення кваліфікації складається на основі заявок, поданих районними та міськими методичними службами. Методист Р(М)МК, який формує замовлення на проходження педагогічними працівниками курсів підвищення кваліфікації, обов’язково враховує їхні побажання про форми і технології курсового навчання.

 Підготуватися до навчання Ви можете заздалегідь. З цією метою запрошуємо ознайомитися з рекомендаціями:

 Як підготуватися до курсів?

До навчально-тематичних планів курсів підвищення кваліфікації включено чотири цілісні взаємопов’язані модулі:

Характерною особливістю  навчально-тематичних планів проведення курсів підвищення кваліфікації педагогічних і керівних кадрів є  їх варіативність та диференціація.
Зокрема, педагогічні працівники, які проходять курси  підвищення кваліфікації за навчальними програмами "спеціаліст",  "спеціаліст ІІ категорії", пишуть  творчі роботи. Слухачі курсів, які підвищують  кваліфікаційні категорії "спеціаліст І категорії", "спеціаліст вищої категорії" розробляють та захищають авторські проекти. Авторський проект є індивідуальним.

Авторський проект – це випускна кваліфікаційна робота, яку виконує один слухач. Формами авторського проекту можуть бути:

Формі авторського проекту повинні відповідати його зміст та оформлення.  Наприклад, якщо проект – авторська програма, то він повинен  містити пояснювальну записку, описову чи табличну структуру, яка розкриває зміст програми, використану та рекомендаційну літературу. Якщо, як авторський проект, подається посібник з конкретної проблеми, то в ньому мають бути титульна сторінка, зміст з указуванням сторінок, передмова чи вступ, основна частина, післямова чи заключна частина, література.  Основна частина має бути логічно структурована за темами чи розділами.

Література  може подаватися як до кожного розділу чи статті, так і загальним списком відповідно до чинних вимог. 

Тематичні розробки навчальних занять чи виховних справ структуруються зі вступу, авторських розробок за темами, рекомендацій, літератури. Конспекти уроків та виховних справ у письмову вигляді оформляються відповідно до вимог.

Основними формами проведення навчальних занять зі слухачами є:

Частину навчального матеріалу слухачі курсів підвищення кваліфікації опрацьовують самостійно, працюючи в бібліотеці, навчально-методичних кабінетах, центрах, відділах, комп’ютерних класах (36 або 72 години).

Перелік
інформаційно-методичних матеріалів за напрямами для підготовки до курсів
 

1.       Орієнтовні теми творчих робіт та авторських проектів для слухачів курсів підвищення кваліфікації за напрямами

2.       Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи слухачів курсів підвищення кваліфікації за очно-дистанційною формою навчання

3.       Завдання та інструкції щодо їх виконання для підготовки до вхідного діагностування на курсах підвищення кваліфікації педагогів за напрямами

4.       Особливості організації самостійної роботи слухачів курсів за різними формами і технологіями навчання

5.       Методичні рекомендації щодо написання творчої роботи та авторського проекту
     

Методичні рекомендації
щодо написання творчої роботи та авторського проекту

Випускною (атестаційною) роботою педагогічних працівників, яким присвоєні кваліфікаційні категорії «спеціаліст» та спеціаліст другої категорії є творча робота. Творча робота є результатом вивчення актуальної для професійної діяльності педагогічного працівника проблеми, яка й розкривається у її змісті.

З метою написання творчої роботи слухач опрацьовує інформаційні джерела, в яких висвітлено аспекти досліджуваної проблеми. Такими джерелами можуть бути: монографії, підручники, навчальні та навчально-методичні посібники, періодичні педагогічні видання, інтернет-ресурси, методичні рекомендації та матеріали, інформаційні бюлетені, інформаційно-методичні та тематичні збірники тощо.

Написання творчої роботи передбачає визначення її теми, складання плану, викладу змісту (вступ – 1-3 сторінки, основна частина, висновки – 1-3 сторінки), бібліографічного опису використаної та рекомендованої літератури з проблеми.

Зміст роботи необхідно викласти у логічній послідовності, грамотно. Доцільно у вступі обґрунтувати вибір теми та її актуальність, здійснити аналіз вивчених та опрацьованих робіт, висловити власну точку зору щодо розв’язання проблеми, яка розглядається. В основній частині необхідно розкрити всі питання плану творчої роботи. У висновках рекомендується узагальнити опрацьований матеріал, висловити власне бачення шляхів вирішення проблеми, змоделювати власну діяльність у напрямі означеної роботи.

 Авторський проект – це випускна (атестаційна) кваліфікаційна робота.

Педагогічні працівники, які атестуватимуться на присвоєння першої та вищої кваліфікаційних категорій, виконують авторські проекти. Проект є важливою формою самостійної освітньої діяльності слухача, у процесі якої він удосконалює професійні знання, вміння та навички, застосовує теоретичні та емпіричні методи дослідження.

Виконаний проект допомагає визначити рівень професійної підготовки слухача (теоретичної та спеціальної), умінь діалектично мислити та творчо використовувати знання у процесі вирішення соціально-педагогічних завдань, визначених посадовими обов’язками.
 
 Формами проекту можуть бути:

Формі проекту мають відповідати його зміст та оформлення. Наприклад, якщо проект – авторська програма (спецкурсу, факультативу, гуртка, клубу), то він має бути структурований з пояснювальної записки, описової чи табличної структури, літератури. Якщо це – посібник або ж добірка тематичних статей, то в них повинні бути передмова, зміст. Література в цьому випадку може подаватися як до кожного розділу чи статті, так і загальним списком. Сценарії виховних справ, конспекти уроків, позаурочних виховних справ з навчального предмета рекомендується оформляти відповідно до чинних вимог.

Проект оформляють з урахуванням його особливостей і змісту. Наприклад, він може бути оформлений у вигляді тексту та додатків: таблиць, діаграм, ілюстрацій або їх сполучень, інших матеріалів. Обов’язковими його складовими є: вступ, пояснювальна записка чи передмова, основна частина, висновки або рекомендації, література.

На допомогу слухачам курсів подаємо Вимоги до письмового оформлення сценарію виховної справи, програми, конспектів занять тощо.

Обов'язки слухача

Підвищуючи кваліфікацію, слухач зобов’язаний:

 Обов'язки наукового керівника

 У процесі виконання слухачем творчої роботи науковий керівник зобов’язаний:

Вибір теми та вимоги до проекту

Тему проекту рекомендується вибрати із запропонованого переліку або визначити самостійно, виходячи з її актуальності, відповідності фахові, сучасного стану розвитку наукових досліджень, власного досвіду педагогічної діяльності.

Проект може мати дослідницький характер. Слухач використовує науково-методичну літературу, свої спостереження і факти, результати експерименту, якщо він проводитися.

Якщо проект є результатом педагогічного дослідження, то до нього ставляться такі вимоги:

 Вимоги до оформлення авторського проекту. Структура та зміст проекту.

 У проектів виділяють такі структурні елементи: вступ; основний зміст роботи, який має два-три розділи; висновки; список використаної літератури; додатки.

У вступі обґрунтовується актуальність теми (проблеми), її практична значимість.

У першому розділі проекту потрібно проаналізувати наявність різних літературних джерел з цієї теми та стан практики, здійснити науково-теоретичне обґрунтування вибраної теми. Цей розділ рекомендується завершити коротким резюме про те, наскільки тема вивчена, досліджена.

У наступному розділі узагальнюють власний досвід роботи, детально описують зміст, форми та методи роботи, які використовують у власній педагогічній діяльності, ілюструючи його додатками. Вказують: чим та чи інша методика відрізняється, в чому її особливість, новизна, які результати можна отримати, впроваджуючи її в практику роботи педагогічного працівника.

Логічним завершенням роботи є висновки, головна мета яких – підбиття підсумків проведеної роботи. Висновки подаються у вигляді окремих лаконічних положень, методичних рекомендацій та порад.

Список використаної літератури включає бібліографічний опис джерел, використаних автором під час роботи над темою. Укладаючи його, рекомендується дотримуватись вимог державного стандарту.

Літературне оформлення авторського проекту (творчої роботи)

 Вимоги до викладення змісту матеріалу: логічність і послідовність, повнота і репрезентативність (діапазон використання наукових джерел), загальна грамотність та відповідність стандартам і чинним вимогам.

 До оформлення заголовків (назв), розділів (глав) і параграфів проекту ставляться такі вимоги: стислість, чіткість, синтаксична різноманітність у побудові речень з перевагою простих поширених, послідовне та точне відображення внутрішньої логіки змісту роботи.

Щоб не перевантажувати описову частину, ілюстративний матеріал рекомендується виносити в додатки (конспекти уроків, сценарії виховних справ, плани роботи, програми, методичні рекомендації, схеми, таблиці, діаграми тощо).

Додатки оформляються на окремих аркушах. Кожен додаток повинен мати свій тематичний заголовок і в правому верхньому куті напис: Додаток 1 і т.д. Якщо зміст роботи ілюструється матеріалами, вміщеними у додатку, то в тексті в дужках вказують: (додаток 1).

Виклад не рекомендується вести від першої особи однини. Вживають означено-особові речення: «встановлюємо», «спостерігаємо», «визначаємо» (без «ми»).

У тексті проекту ініціали ставляться перед прізвищем.

Робота може бути надрукована або написана від руки розбірливо, виправлення не допускаються.

Вимоги до комп’ютерного набору: шрифт – Times New Roman; розмір шрифту – 14; міжрядковий інтервал – 1,5; поля – ліве, верхнє та нижнє – 20 мм, праве – 10 мм.

Проект має бути виконаний на стандартних аркушах паперу однакового розміру і кольору, прошитий і вміщений у папку.

Усі сторінки проекту нумеруються без пропусків і повторів. Першою сторінкою вважається титульний аркуш (додаток 1), на ній цифра 1 не ставиться, на наступній сторінці проставляється цифра 2 і т.д.

Порядковий номер проставляється посередні верхнього поля сторінки.

Проект відкривається титульним аркушем, потім – зміст роботи із вказівкою сторінок, на яких кожен елемент змісту викладений у роботі.

У тексті проекту кожен елемент змісту (розділ, параграф) починається з нової сторінки і заголовку.

У висновках не допускається повторення змісту вступу, основної частини та висновків, зроблених у розділах.

Проект подається науковому керівнику, перевіряється і рецензується; за необхідності – повертається на доопрацювання; захищається шляхом презентації чи усного представлення.

Основні вимоги до бібліографічного опису літературних джерел

Про кожне джерело необхідно подати такі відомості: прізвище та ініціали автора, повна і точна назва книги; підзаголовок, який уточнює назву; дані про повторне видання; назва міста видання; назва видавництва; рік видання, кількість сторінок.

Кожна група відомостей відокремлюється одна від одної знаками: крапка, тире (. –). Бібліографічний опис роблять мовою документа. Слова і словосполучення можна скорочувати окрім назви документа.

Відомості про статті, які опубліковані в збірках, журналах тощо, повинні мати: прізвище та ініціали автора статті; заголовок статті; повну назву джерела, в якому знаходиться стаття за викладеними вище правилами, а для періодичних видань – назву журналу чи газети, рік випуску, номер журналу, сторінки, а для газет – число і місяць.

У списку літератури ініціали ставляться після прізвища.

Розміщувати матеріали бібліографічного опису в списку літератури потрібно в алфавітному порядку.

Організація та проведення захисту творчих робіт і авторських проектів

До захисту проектів допускаються слухачі, які виконали весь обсяг робіт, визначених науковим керівником, подали роботи в установлені терміни і отримали позитивну рецензію від керівника.

Для проведення захисту проектів створюється комісія, до складу якої входить не менше двох-трьох осіб. Склад комісії затверджують відповідним наказом.

Дату і час захисту визначає деканат, але не пізніше як за 1-2 дні до закінчення навчання. Науковий керівник пише відгук і зазначає, на які питання не дано відповідей у роботі. Ці питання слухач повинен розкрити під час захисту.

Захист проекту полягає у стислому (до 5-10 хв) викладі змісту виконаної роботи за таким алгоритмом: актуальність теми, мета, структура, зміст, висновки та рекомендації, методика виконання роботи, відповіді на запитання та зауваження рецензента, присутніх.

Після захисту кращі проекти комісія може рекомендувати до видання з метою поширення перспективного досвіду роботи педагогічного працівника, розміщення на сайті "Мій кращий урок", а також передати для загального ознайомлення на обласну педагогічну виставку «Освіта Київщини».

• • Денною 
  • Очно-заочною 
  • Дистанційною
  • Індивідуальною 
  • проблемно-тематичних та авторських курсів підвищення кваліфікації;
  • курсового навчання для педагогічних працівників, яким присвоєно педагогічне звання "вчитель-методист", "вихователь-методист", "керівник гуртка-методист" тощо;
  • підготовки резерву управлінських кадрів;
  • навчання за дистанційною  формою;
  • освітньої діяльності курсів підвищення кваліфікації на базі обласних шкіл передового педагогічного досвіду, опорних закладів освіти, школи педагога-майстра (світова література).
  • інтегровані проблемно-тематичні курси (підвищення кваліфікації одночасно з двох-трьох спеціальностей);
  • курси підвищення кваліфікації, які слухачі проходять паралельно з оздоровленням у санаторії-профілакторії (можливість підвищення кваліфікації з двох спеціальностей);
  • курси підвищення  фахової кваліфікації за дистанційною формою навчання (з однієї-чотирьох спеціальностей);
  • курси підвищення фахової кваліфікації педагогічних працівників, яким присвоєно педагогічні зван­ня («вчитель-мето­дист», вихователь-методист тощо) – з однієї-трьох спеціальностей;
  • пролонговані курси підвищення кваліфікації на базі обласної школи вчителя майстра (вчителі світової літератури), обласних опорних закладів освіти, об­лас­­них шкіл передового педагогічного досвіду (з однієї-п’яти  спеціаль­ностей).
  • «Упровадження інтер­актив­них технологій у процесі викладання української мови і літератури, світової літератури»(для вчителів української мови і літератури, світової лі­те­ратури);
  • «Особливості викладання природничо-математичних дисциплін у профільній школі»(для вчителів математики, фізики);
  • «Особливості ви­кладання природ­ничо-математичних дисциплін в умовах сільської школи»(для вчителів мате­матики, фізики, інформатики);
  • «Використання засобів інформа­ційно-комунікаційних технологій у про­цесі вивчення природничих дисциплін»(для вчителів хімії, біології);
  • «Особливості викладання природничих дисциплін у профільній школі», «Формування еколо­гіч­ної культури учнів у процесі вивчення предметів природничого циклу», «Реалізація інтегрованого підходу до викладання природ­ничих дисциплін в умовах сільської школи» (для вчителів хімії, біології, геогра­фії);
  • «Організація допрофільного і профільного навчання у класах художньо-естетичного напря­му», «Упро­вад­ження художньо-педагогіч­них техно­ло­гій у процесі вивчення дисциплін художньо-естетичного циклу» (для вчителів художньої культури, музичного та образотворчого мистецтва);
  • «Інноваційні підходи до викладання предметів «Захист Вітчизни» та «Фізична культура» (для вчителів захисту Вітчизни, фізичної культури).
  • соціально-гуманітарний:
    до інваріантного блоку соціально-гуманітарного модуля включено теми з таких навчальних дисциплін: філософія освіти, чинне законодавство про освіту, законодавство з охорони дитинства, законодавство з охорони праці, українознавчий аспект гуманітарної освіти, соціологічні аспекти освіти та виховання;
    до варіативного блоку – історія освіти України, українознавство, соціологія, культурологія, екотрофологія, екологія, політологія, релігієзнавство, енергозбереження, економіка, українське ділове мовлення тощо (з урахуванням специфіки фаху педагогічних працівників, досвіду роботи та професійних запитів);
  • професійний: 
    до інваріантного блоку професійного модуля включено теми з таких навчальних дисциплін: сучасний стан розвитку освіти, інноваційна педагогіка, психолого-педагогічний супровід навчально-виховного процесу,  актуальні проблеми виховання тощо;
    до варіативного блоку – практична психологія, педагогічна майстерність, проектна діяльність, позитивне мислення в освітянській діяльності, гендерна педагогіка, культура здоров'я тощо;
  • фаховий:
    до інваріантного блоку професійного модуля включено теми з таких навчальних дисциплін: сучасний стан розвитку наукової дисципліни, нормативно-правове та методичне забезпечення викладання предмета, впровадження інноваційних технологій навчання у процесі викладання предмета, сучасна методика викладання предмета, використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій у процесі вивчення предмета, робота з обдарованими учнями, допрофільна підготовка і профільне навчання, організація позаурочної виховної роботи з учнями; 
    до варіативного блоку – спецкурси за вибором (з урахуванням специфіки фаху педагогічних працівників);
  • діагностико-аналітичний модуль
    є інваріантним і включає настановне заняття, вхідне діагностування, захист творчих робіт чи авторських проектів (2 години), науково-практичну конференцію, вихідне діагностування, кваліфікаційний екзамен – всього 12 годин; його завданням є  діагностування рівня професійної майстерності педагогічного працівника та його зростання, обмін досвідом роботи.
  • навчально-методичний  посібник (можливе співавторство);
  • робочий зошит;
  • тематичні розробки навчальних занять (конспекти навчальних занять, сценарії проведення позаурочних (з конкретного навчального предмета) виховних справ);
  • авторська програма (спецкурсу, факультативу, гуртка, виховної роботи з класним чи шкільним колективом);
  • методичні рекомендації щодо вивчення теми, розділу,  курсу навчального предмета;
  • завдання для проведення олімпіад;
  • завдання для проведення тематичної атестації;
  • сценарії проведення виховних справ (позакласна виховна робота у загальноосвітньому навчальному закладі); свят і розваг у дошкільному та позашкільному навчальних закладах тощо.
  • вхідне й вихідне діагностування;
  • інтерактивні лекції;
  • семінарські заняття;
  • навчальні тренінги;
  • майстер-класи;
  • ділові ігри;
  • практичні  й лабораторні заняття;
  • рольове й імітаційне моделювання;
  • круглі столи;
  • науково-практичні конференції;
  • навчальні екскурсії;
  • педагогічна практика;
  • розроблення й захист авторських проектів, творчих робіт.
  • опис власного досвіду роботи з відповідними додатками;
  • навчально-методичний посібник;
  • тематичні методичні розробки;
  • авторська програма;
  • методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу;
  • методичний інструментарій педагогічного працівника для здійснення діагностики рівнів навченості особистості;
  • конспекти навчальних занять (спеціаліст - розгорнутий конспект одного уроку, спеціаліст другої категорії - конспекти двох уроків, спеціаліст першої категорії - конспекти трьох уроків, спеціаліст вищої категорії - конспекти не менше п'яти уроків);
  • сценарії виховних справ (спеціаліст - розгорнутий сценарій однієї виховної справи, спеціаліст другої категорії - сценарії двох виховних справ, спеціаліст першої категорії - сценарії трьох виховних справ, спеціаліст вищої категорії - сценарії п'яти виховних справ);
  • інші матеріали, які висвітлюють досвід роботи слухача.
  • самостійно обрати тему роботи та узгодити її з керівником;
  • обговорити з керівником обсяг і глибину розроблення проекту, визначити мету, завдання і структуру роботи, скласти її план;
  • дібрати та вивчити літературу з цієї проблеми;
  • до встановленого терміну оформити роботу відповідно до рекомендацій, подати її науковому керівникові на рецензування;
  • підготуватися до захисту і захистити роботу у встановлений деканатом термін.
  • надавати допомогу слухачеві в осмисленні проблеми і теми роботи;
  • допомогти слухачеві у формуванні мети, завдань роботи, розробити її структуру і план виконання;
  • узгодити перелік рекомендованої літератури;
  • скоригувати обсяг роботи та термін її виконання;
  • консультувати слухача у процесі роботи над проектом, його оформленням та підготовкою до захисту;
  • забезпечити самостійне і творче виконання роботи слухачем;
  • здійснювати поетапний контроль за самостійним виконанням проекту педагогом;
  • підготувати відгук (рецензію) на атестаційну роботу.
  • актуальність тематики, її відповідність сучасному етапу педагогічної науки, практичним завданням сучасної школи та перспективи її розвитку;
  • вивчення та критичний аналіз монографічної та періодичної літератури з проблеми;
  • короткий ретроспективний аналіз досліджуваної проблеми і її практичного стану, а також педагогічного (за наявності власного) досвіду роботи;
  • характеристика предмета, мети і методів дослідження, опис та аналіз проведених автором експериментів (досліджень);
  • узагальнення результатів та їх обґрунтування, висновки та методичні рекомендації;
  • у змісті проекту тема має бути розкрита всебічно.